Останнім часом Росія, яка ще недавно виглядала незаперечним лідером у війні проти України, поступово починає втрачати ініціативу та стикатися з дедалі більшими викликами. Сценарій Кремля полягав у максимальному тиску на Україну, щоб змусити її до поступок і закінчити конфлікт на вигідних для себе умовах.
Однак не вдалося вплинути на адміністрацію Дональда Трампа, і завдяки активності європейських партнерів Україна зберегла принципову позицію і не пішла на компроміси, що могли би поставити під загрозу її суверенітет. Перша зустріч у Білому домі засвідчила, що Україна не торгуватиме своєю незалежністю.
На тлі бойових дій, втрат і економічного ослаблення Москва стикається зі стабільним дефіцитом, падінням цін на нафту та санкціями, які впливають на її економіку і торгових партнерів. Реальний сектор економіки в Росії поступово руйнується, маскувавши ситуацію лише за рахунок військових витрат.
Захід нарощує підтримку України — фінансову, військову та політичну. Водночас риторика Кремля фокусується на нібито перемозі, проте реальні події свідчать про інше: Росія слабшає, а віра у швидкий успіх зникає. Промови російських лідерів щодо переваг і загроз радше свідчать про дефіцит стратегічних можливостей, ніж про силу.
Попри спроби переконати світ у своїй стійкості, Кремль не зміг скористатися сприятливим дипломатичним моментом і втрачає шанси завершити війну на своїх умовах. Подальше затягування конфлікту грає на користь України та її союзників, і зростаюча допомога Заходу створює для Росії нові проблеми.
Сьогодні важливо не лише зберігати підтримку серед міжнародного співтовариства, а й нарощувати власний економічний і оборонний потенціал. Вірогідність серйозних змін у російських підходах стає дедалі більш очевидною, і нині ініціатива на політичному фронті переходить до України та її партнерів.
