У розмові експерт розглядає можливості створення нових безпекових альянсів на базі Європейського Союзу, де Україна може відігравати важливу роль. Питання формування військових блоків залишається відкритим, проте вже неминучою виглядає поява оборонних чи самооборонних альянсів у різних форматах — як через НАТО, так і шляхом двосторонніх або багатосторонніх коаліцій.
Європейська інтеграція, за відсутності згоди щодо вступу України до НАТО, розглядається як компенсаторний механізм для забезпечення безпеки. Водночас зростає перспектива посилення оборонної складової самого ЄС — вже створено посаду єврокомісара з питань оборони та реалізуються спільні безпекові проєкти, наприклад, «стіна дронів».
Помітна нова тенденція: європейські партнери, зокрема балтійські та північні країни, бачать Україну не лише як об’єкт, але й як активного гаранта безпеки самого ЄС. Україна має технічні спроможності, значну військову армію і унікальний бойовий досвід, чим Європа ще не володіє. Оборонні ініціативи на кшталт спільної протиповітряної оборони чи технологічного обміну є перспективними, але їхню реалізацію без участі України вважають неможливою.
Партнерство полягає не лише у підтримці Європою України, а й у підвищенні безпеки самого Європейського Союзу завдяки українському внеску. Зокрема, перспективою виглядає розміщення систем раннього попередження та спільних ППО на території України й обговорюється участь країн-членів НАТО у забезпеченні безпеки повітряного простору над Україною.
Проте такі оборонні процеси будуть тривалими і паралельними — інтеграція, завершення війни в Україні й поступові реформи в ЄС. Також багато залежатиме від майбутнього самої НАТО: можливе посилення автономності європейського компоненту альянсу й тісніша взаємодія з інституціями ЄС. Подальші конкретні кроки та остаточні формати безпекової співпраці ще потребують обговорення та рішень.