Політолог Ігор Рейтерович провів аналіз внутрішньої дискусії в НАТО стосовно способів реагування на провокації Російської Федерації. Ситуація ускладнюється тим, що протягом десятиліть Альянс не мав справи з подібними гібридними загрозами, й нині діє за протоколами, які розроблялися ще під час Холодної війни.
ЗМІ повідомляють про напруження між генеральним секретарем НАТО Марком Рюте та прем'єр-міністром Естонії Крістеном Міхалом, після того як Естонія активувала четверту статтю НАТО через загрозу з боку Росії. Рюте застерігає, що часте звернення до цієї статті може послабити її ефективність, натомість країни Балтії наголошують, що слід демонструвати готовність до рішучих дій для стримування агресора.
З моменту створення Альянсу четверту статтю застосовували дев'ять разів, однак лише останніми роками, на тлі війни Росії проти України, такі консультації стали регулярними. Міністр оборони Естонії заявив про готовність збивати російську авіацію, якщо відбудуться порушення повітряного простору країни.
Рейтерович підкреслює, що НАТО має переглянути протоколи безпеки, включаючи механізм застосування четвертої й п’ятої статей, а також процедури реагування на порушення російськими дронами чи літаками. Він закликає Альянс до швидких та рішучих дій, аби уникнути подальшої ескалації і втрати впливу організації.
Особливу увагу експерт приділяє питанню ядерного стримування й реальному підвищенню обороноздатності східного флангу НАТО. Він наголошує, що подальші провокації Росії неминучі, тому стратегічні рішення потрібно ухвалювати вже найближчим часом, інакше існує ризик розвалу Альянсу. На думку Рейтеровича, саме від політичної волі залежить стійкість колективної безпеки.
