В останні дні Україна знову зіткнулася з російським енергетичним терором: обстріли спричинили блекаути в Києві та інших регіонах. Як країна реагує і що може стати найболючішою точкою для Росії у відповідь? Про це говорили з Валерієм Клочком, керівником Центру громадської аналітики «Вежа».
На думку експерта, ідеальною відповіддю для України стало б повне припинення транспортування російської нафти і газу до Європи. Проте ресурсу й озброєння для здійснення таких дій країна нині не має. Захід розглядає питання про надання далекобійної зброї, зокрема «томагавків», однак, за словами Клочка, поки що це малоймовірно.
Особливе значення мають і політичні аспекти. Росія енергетичним тиском прагне примусити Україну до невигідного миру й одночасно посилити вплив на Європу. У цьому контексті Путін нещодавно побував у Таджикистані, намагаючись зберегти свої позиції в Центральній Азії на тлі посилення впливу Китаю.
Європа, на думку експерта, поступово зменшує залежність від російських енергоносіїв, хоча процес йде складно. Водночас тривають закулісні домовленості щодо перепродажу російського газу під іншими марками та покупка ЄС скрапленого газу.
Щодо західної зброї експерт наголошує: політична підтримка існує, але реальні постачання та зняття обмежень на дальність ударів поки що не схвалені. Також Клочок звертає увагу на зростання оборонних потужностей України — зокрема виробництво дронів і розвиток власної ракетної програми.
Стосовно майбутніх форматів безпеки та міжнародних інституцій Клочок висловлює скепсис, підкреслюючи, що поки війна не завершиться, механізми для її припинення залишатимуться обмеженими. Експерт впевнений: в енергетичній та політичній грі на теренах Європи й Азії наразі триває боротьба за вплив, в якій Україна намагається відстояти свої інтереси, а Росія поступово втрачає важелі тиску.
