Останні події показали, що навіть можливість передачі Україні західної зброї, зокрема томагавків, викликала нервозність у Кремлі. Україна успішно використовує нові комбінації озброєння для ударів по російській нафтогазовій інфраструктурі. Зі свого боку, Росія має обмежені можливості здійснити ефективні удари по критичній інфраструктурі України, побоюючись асиметричної відповіді.
Західна допомога, зокрема дрони та додаткове озброєння, може суттєво вплинути на працездатність російської економіки та військової машини. Москва усвідомлює потенційні ризики й робить спроби ініціювати контакти із західними політиками, включно з Дональдом Трампом, аби домогтись зниження рівня підтримки України.
Зміна позиції Трампа полягає в тому, що він менше покладається на здатність Росії досягти тотальної перемоги та визнає необхідність врахування українських інтересів. США бачать Україну стратегічним партнером у контролі над енергетикою Європи та зменшенню залежності ЄС від російських ресурсів.
Значну увагу Кремль зосередив на підготовці нових наступів на Донбасі, однак українська оборона залишається стійкою завдяки героїзму військових та підтримці суспільства. Росія перебуває під впливом власної інформаційної бульбашки, перебільшуючи свої успіхи, а західні політики все менш схильні сприймати російський наратив.
Вірогідно, Москва затягуватиме ситуацію як мінімум до весни 2025 року, сподіваючись на зміни у світовій політиці. Водночас західні союзники, у тому числі Трамп, можуть розглядати додаткові заходи ослаблення російських можливостей, збільшуючи підтримку України для зміцнення її позицій.
Загалом, ситуація для України стає більш сприятливою, попри затяжний характер війни. Подальший розвиток подій залежить від рішучості та мотивації західних лідерів, а також здатності України зберегти внутрішню єдність і мобілізувати міжнародну підтримку.
