Сьогодні президент України Володимир Зеленський має зустрітися із президентом США Дональдом Трампом після низки гучних заяв та перемовин між Трампом і президентом РФ Володимиром Путіним. Учора Трамп повідомив у соцмережах, що мав продуктивну розмову з Путіним та анонсував майбутню зустріч радників обох країн, яку у США очолить держсекретар Марко Рубіо. Місце не визначене, але кінцева зустріч Путіна і Трампа може відбутися у Будапешті для обговорення можливостей завершення війни між Росією та Україною.
Для детального аналізу нової хвилі перемовин слід згадати попередню політику Трампа щодо України та Росії. На початку другого президентського терміну Трамп займав жорстку позицію до Києва, що змінилося згодом під тиском українських дипломатів. Однак подальші перемовини з Москвою часто завершувалися безрезультатно, незважаючи на численні погрози санкціями та ультиматуми з боку США щодо закінчення війни.
Особливу увагу викликає місце можливої зустрічі – Будапешт, що є символічним для українців у зв'язку з Будапештським меморандумом. Угорщина, яка не є партнером України, ймовірно підтримує проведення перемовин на своїй території. Крім того, організація поїздки Путіна у країну ЄС, що підпорядковується Міжнародному кримінальному суду, викликає додаткові питання.
Тема передачі Україні далекобійних озброєнь, зокрема ракет Tomahawk, поки зависла — Трамп спершу анонсував можливу допомогу, але згодом змінив свою риторику, вказуючи на нестачу цих озброєнь для власного користування в США.
Незважаючи на зміну в риториці та підходах, головний тренд американської політики останніх років залишається незмінним: Україна отримує підтримку для того, щоб не програти війну, але недостатньо для перемоги. Схожа стратегія застосовувалася і попередньою адміністрацією Джо Байдена.
Окремо виділяється зусилля дипломатії щодо припинення закупівлі російської нафти Індією, що може вплинути на економічне становище РФ, однак ці процеси не є швидкими.
У підсумку, експерт прогнозує черговий цикл перемовин і затягування часу з боку Росії та США із незначними практичними результатами. Головна увага має бути прикута до підтримки українських сил оборони, що залишається ключовим завданням у нинішніх реаліях.
