Китай нещодавно затвердив свій 15-й п'ятирічний план, який визначить економічну, соціальну, політичну і військову політику країни на наступне десятиліття. Політолог Ігор Рейтерович відзначає, що цей план суттєво впливатиме як на глобальні процеси, так і на війну між Росією та Україною, а також опосередковано — на Україну, бо європейський напрям серед ключових для Китаю.
Основна суть плану — посилення фінансування високотехнологічних галузей, наукових досліджень та підтримка експортних компаній, що є відповіддю на кризу нерухомості та боргові проблеми місцевої влади у Китаї. Особливо підкреслюється потреба розширювати доступ до нових експортних ринків, серед яких головний — Європейський Союз. Однак через війну в Україні цей напрямок для Китаю практично заблокований.
Рейтерович зазначає, що суттєвих змін у пріоритетах щодо попереднього плану немає, а минула п'ятирічка пройшла у стані стагнації економіки. Ключова увага відтепер приділяється науці, зеленим технологіям (сонячна енергія, електромобілі), стратегії у ланцюгах постачання рідкоземельних металів, напівпровідниках, біотехнологіях та квантових обчисленнях. Тим не менше, у плані майже не приділяється уваги підвищенню рівня життя населення.
Експорт Китаю суттєво зріс і на 2024 рік прогнозують рекордний торговий профіцит, але ця експансія змушує уряди інших країн вводити обмеження на китайські товари. До того ж, у Китаї продовжується криза безробіття, що зачіпає особливо молодь та середній клас, — але конкретних соціальних рішень у плані не запропоновано.
Експерт порівнює підходи сучасного Китаю із практиками пізнього СРСР, підкреслюючи ризик втрати соціального консенсусу. Розширення присутності Китаю на ринку ЄС можливе лише в разі завершення російсько-української війни. Отже, інтереси Китаю можуть сприяти активізації пошуку шляхів до миру.
