Віталій Портников аналізує, як нові санкції американської адміністрації Дональда Трампа впливають на російсько-українську війну та енергетичний сектор Росії. За десять місяців Трамп не вводив нових санкцій проти РФ, але після провалу дипломатії між Вашингтоном і Москвою та відмови Росії від поступок, США вперше ввели санкції проти Лукойла і Роснафти.
Реакція в Москві була спокійною, у Вашингтоні ж наголосили на можливих економічних збитках для РФ. Спостерігачі зазначають, що попередні санкції не завдали вирішального удару по російському бюджету — країна обходила їх через посередників і тіньову економіку. Проте нинішня хвиля санкцій має більший короткостроковий вплив: нафтопереробні підприємства Індії, Туреччини та навіть Китаю почали відмовлятись від російської нафти.
Цей ефект пов’язаний з інтеграцією компаній глобального півдня у світову економіку і небажанням потрапити під вторинні санкції США. Очікується, що російські доходи від експорту нафти скоротяться на 15–20%, хоча аналітики не виключають більш значних втрат для Москви.
Питання ефективності знаходиться у площині обходу санкцій: Росія консультується зі своїми компаніями щодо нових схем експорту, торгівля здійснюється у юанях, рупіях, лірах, щоб уникнути доларових розрахунків. Проте глобальні гравці остерігаються провокувати США, для яких санкції стали особистим питанням Дональда Трампа.
Матеріал також містить відповіді Портникова на питання про стратегії Путіна, реформи в Україні, настрої в російському суспільстві й майбутнє демократії в інформаційну епоху. Висновок: санкції Трампа можуть суттєво вплинути на РФ у середньостроковій перспективі, особливо у випадку майбутньої ескалації.
