Останнє рішення США щодо санкцій проти ключових російських енергетичних компаній, яке ще не набуло чинності, спричинило значний резонанс у Європі. Зокрема, Німеччина вимагала відтермінування санкцій проти "Роснефті", а Болгарія також висловила підтримку такій позиції. За даними західних медіа, індійські та китайські компанії почали поступово відмовлятися від покупки російської нафти, а Туреччина здійснює перехід на іракську сировину.
Попри скептицизм щодо ефективності санкцій Трампа, експертна спільнота визнає, що вони вже чинять тиск на російську економіку. Заяви "Лукойлу" про продаж активів за межами РФ розглядаються як ознаки зростання зовнішнього тиску. Трамп, на відміну від Байдена, демонструє більш жорстку риторику після відмови Путіна від компромісів та спілкування. У той же час американський лідер уникнув питання надання Україні крилатих ракет Tomahawk, підкреслюючи обмеження впливу на Росію саме військовим шляхом через ризики ескалації.
Попит на російську нафту з боку Індії, Китаю та Туреччини все ще зберігається, однак споживачі вимагають збільшення знижки через ризик санкцій. Згідно з оцінками експертів, Росії потрібно до чотирьох місяців, аби адаптуватися до нових обмежень. Енергетичний сектор РФ також переживає труднощі на газовому ринку. У 2023 році постачання газу до Європи стало найнижчим із 1970-х років, а подальший експорт обмежується планами ЄС відмовитися від російського палива до 2027 року.
Аналітики наголошують, що нинішній рівень скорочення доходів російського бюджету внаслідок санкцій може скласти 10-15%, що не є критичним для економіки РФ, оскільки енергоресурси становлять близько чверті бюджетних надходжень. При цьому наголошується, що вплив санкцій стане очевидним лише через декілька місяців, адже нафтовий ринок залишається динамічним через зовнішньополітичні фактори та гнучкість російських компаній щодо дисконтів та нових партнерів.
Водночас на Заході обговорюються два підходи: жорстке витіснення російських енергоресурсів з ринку або поступова заміна з урахуванням національних інтересів. Остаточна ефективність санкцій залежатиме від дій третіх країн та швидкості технологічних і логістичних змін у глобальній енергетиці.
