У новинах західних ЗМІ нещодавно з’явилися повідомлення про те, що санкції, запроваджені адміністрацією Трампа, почали давати ефект. Зокрема, Туреччина, Індія й Китай зменшують купівлю російської нафти. За даними Bloomberg, індійські компанії — як державні, так і приватні — скорочують обсяги імпорту.
Водночас країни ОПЕК+, серед яких Саудівська Аравія, Росія, ОАЕ, Ірак, Кувейт, Оман, Казахстан і Алжир, погодилися збільшити видобуток нафти лише до кінця року — на 137 тисяч барелів на добу. У першому кварталі наступного року подальших підвищень не планується, що стало відповіддю на санкції і ситуацію на ринку.
Для Росії це створює додаткові труднощі: на тлі санкцій і скорочення попиту продавати нафту стає дедалі складніше. Новини також торкнулися російського газу. За інформацією Reuters, експорт російського газу до Європи за січень-жовтень поточного року склав менше 15 млрд кубометрів, що є мінімумом за понад 50 років. Історично обсяги ще у 2018–2019 роках сягали майже 180 млрд кубів.
Газопостачання нині можливе лише через «Турецький потік», адже транзит територією України припинено. За підсумками року експорт газу до ЄС може становити близько 18 млрд кубів — найнижчий рівень із 1970-х років.
Серед інших тенденцій — активність тіньового флоту: навіть попри жорсткі санкції, танкери з грецькими чи турецькими власниками все ще забирають нафту в російських портах. Тіньові контракти та нелегальна сфера залишаються проблемою ринку.
Дискусії навколо ролі санкцій тривають у контексті зустрічей США й Китаю. Обговорюються не лише питання енергетики, а й безпеки в Азійсько-тихоокеанському регіоні, світової торгівлі та майбутнього ролі Росії на енергетичному ринку. Подальший розвиток подій залежить від рішення ОПЕК+ і продовження дії західних санкцій.
