7 листопада Центр громадської аналітики «Вежа» разом із гостем Іваном Усом — головним консультантом з зовнішньополітичних досліджень НІСД — обговорили тему санкцій проти Росії. Останнім часом Угорщина, зокрема компанія MolNert, заявила про готовність відмовитись від російської нафти на тлі візиту прем’єр-міністра Орбана до США.
Основна увага зосереджена на питаннях: чи справді Угорщина планує змінити джерело постачань і чи це під тиском США? Експерти наголошують, що переважна частина російської нафти постачається до Китаю та Індії, а Угорщина у разі відмови навряд чи суттєво вплине на весь російський експорт, однак це стане політичним сигналом і посиленням санкційного тиску.
Відзначено, що санкції США проти російських енергетичних компаній виявилися ефективнішими за позицію Європи, де компанії з російським капіталом все ще комфортно працюють через складність контролю виконання санкцій та зв’язки з європейським бізнесом і політичними елітами. Окрему увагу до прикладу шведської компанії Gunvor, пов’язаної із російськими олігархами, яка так і не отримала дозволу США на купівлю активів ЛУКОЙЛ, що свідчить про жорсткий підхід Заходу до можливих шляхів обходу санкцій через посередників.
Експерти підкреслили, що без централізованої американської політики контроль санкцій у Європі залишається проблематичним, оскільки фінансові й енергетичні інтереси багатьох країн ЄС переплетені із російськими. При цьому наголошується роль політиків на кшталт Орбана, яких можуть використовувати як ширму для прикриття інтересів інших держав. Учасники наголошують, що питання викорінення російського капіталу з Європи потребує спільних жорстких дій від західних партнерів.
