Нещодавня розмова з експертом Володимиром Фесенком висвітлила питання так званого «репараційного кредиту», який наразі знаходиться на розгляді в Європі. Судячи із заяв європейських політиків і думки А. Расмуссена, складається враження, що Європа зайняла вичікувальну позицію щодо суттєвої допомоги Україні, в основному чекаючи можливої паузи у воєнних діях, замість активного втручання.
Обговорювалися також заяви британської армії про можливу підтримку України, які, однак, не мають офіційного характеру. Додаткове обговорення викликала риторика Дональда Трампа, з якою, як припустив Фесенко, європейські країни частково погоджуються, що може впливати на політику ЄС.
Президент Казахстану Такаєв та президент Узбекистану нещодавно висловили підтримку Трампу, що збігається з поточними дипломатичними тенденціями у Євразії. Водночас прозвучала думка, що європейська допомога Україні поки що обмежена, а питання закінчення війни залишається відкритим.
Експерт Вадим зазначив, що затримка з впровадженням репараційного кредиту ЄС обумовлена технічними питаннями – підготовкою нормативної бази, дедлайн якої призначено на кінець листопада. Він підкреслив, що зараз триває активна кулуарна робота, і це не означає повної зупинки проекту. Також прозвучала думка, що персонально ні Європа, ні США наразі не здатні суттєво вплинути на припинення війни без участі Китаю.
Учасники обговорення припустили, що питання безпеки Європи нерозривно пов’язане з питанням війни в Україні й може обговорюватися на перемовинах США та Китаю у найближчі місяці. За словами експертів, Китаю потрібно надати стимули для участі у врегулюванні ситуації — наприклад, питання торгівлі з ЄС або гарантії збереження європейського ринку.
Також було розглянуто обхід санкцій шляхом використання тіньового флоту Росії та роль країн Середньої Азії у забезпеченні обходу санкцій і торгівлі з Росією через Китай. Останні дані свідчать, що Вашингтон і Пекін готуються до нової фази перемовин, а Китай може скористатися ситуацією для посилення своїх позицій на європейському ринку. Учасники дискусії погоджуються, що нормалізація ситуації забезпечить стабільність торгівельних маршрутів і вигоди для Китаю, а Україна має шукати економічний діалог для зближення інтересів США й Китаю щодо європейської безпеки.
