Відомий політолог Ігор Рейтерович у своєму зверненні детально розглянув ситуацію з репараційним кредитом для України. За його словами, питання виділення коштів постійно відкладається через суперечки всередині Європейського Союзу, особливо між Єврокомісією та Бельгією.
Основною перешкодою є те, що найбільша сума заморожених російських активів знаходиться саме на території Бельгії. Планувалося, що на основі цих активів Україна отримає до 140 млрд євро, які мали бути використані на оборону. Повернення кредиту очікувалося лише в разі виплати Росією репарацій.
Однак уряд Бельгії висунув ряд умов та побажань, головною з яких є колективна відповідальність усіх країн ЄС у разі повернення коштів Росії за рішенням суду. Бельгія побоюється нести одноосібну відповідальність через розміщення активів у власних депозитаріях. Технічна зустріч представників Єврокомісії і Бельгії не принесла прориву в цьому питанні, а альтернативних пропозицій поки не розглянуто.
Додатковим фактором є підтримка ідеї репараційного кредиту США — Білий дім вже передав відповідний сигнал ЄС. Одне з можливих рішень, озвучене Норвегією, полягає у використанні коштів її Національного фонду добробуту як гарантії для інших європейських країн.
Водночас, ситуація лишається невирішеною. Політолог висловлює сподівання, що до грудня 2025 року ЄС і Бельгія дійдуть згоди та знайдуть потрібні механізми для підтримки України. Інакше вже на початок 2026 року Україна зіткнеться з дефіцитом у бюджеті, що може негативно вплинути на фінансування оборони та економіки країни.
Підсумовуючи, експерт вказує на необхідність ухвалення рішень: Європа має надати чіткі гарантії, щоби Україна могла отримати заморожені російські активи на законних підставах та ефективно протистояти агресії.
