12 листопада відбувся аналітичний ефір Центру громадської аналітики «Вежа» за участю керівника Валерія Клочука і Артура Харитонова, експерта з китайської політики. Головною темою стало загострення між Японією та Китаєм у світлі заяв японської прем'єрки Такаїчі та реакції Пекіна щодо Тайваню.
Заявлена Такаїчі можливість військової відповіді Японії у разі нападу Китаю на Тайвань викликала гостру реакцію Пекіна: один із китайських дипломатів пригрозив відрубати голову японській прем'єрці. Незважаючи на те, що Японія формально визнає політику «єдиного Китаю», країна має міцні історичні, економічні й культурні зв’язки з Тайванем, які ґрунтуються ще на періоді перебування Тайваню у складі Японії (1895–1945 рр.).
Японія давно розглядає Тайвань як окремий регіон, а стратегічна співпраця з Тайванем і підтримка безпеки в регіоні залишаються ключовими для японського політикуму. З періоду правління Сіндзо Абе японська влада здійснила реформу оборонної доктрини, що дає право на колективну оборону за межами країни у випадку екзистенційної загрози, чим потенційно захищає Тайвань.
Дискусія також торкнулась економічних аспектів: Китай зацікавлений у скороченні підтримки Тайваню та економічній співпраці, однак сучасна політика Японії під керівництвом Такаїчі стає дедалі жорсткішою щодо КНР, запроваджуються антикитайські обмеження та створюється власна розвідка й законодавство щодо контршпигунства.
У сфері оборони Японія збільшує бюджети до 3% ВВП, посилює співробітництво з США, Південною Кореєю, Австралією, розглядає питання розвитку ядерного флоту та інноваційних військових технологій. Це викликає занепокоєння Пекіна, адже Японія стає ключовим партнером Заходу в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
Обговорили також енергетичні питання й обхід китайцями західних санкцій у співпраці з Росією та купівлі скрапленого природного газу через «тіньовий флот». Експерти наголошують, що Китай не розриває співпраці з РФ і впливає на переорієнтацію російської економіки.
Висновок: у відносинах Китаю і Японії актуальний стан «холодної війни», балансу сил і взаємного стримування. Японія модернізує оборонний потенціал, а Китай прагне посилити вплив у регіоні. Україна та Європа уважно стежать за розвитком подій, адже регіональна безпека має глобальне значення.
