Головна > Міжнародна політика > G7 починає із згадки про Україну та обговорює корупцію в контексті мирних перемовин


G7 починає із згадки про Україну та обговорює корупцію в контексті мирних перемовин


Підсумок заяв G7 щодо України: мирні перемовини, санкції проти Росії, корупція та міжнародна підтримка армії.

На саміті G7 ключовою темою стало питання України: лідери наголосили, що лінія фронту може бути відправною точкою у мирних перемовинах. Обговорювалась також неприйнятність умов, висунутих Росією, через які не вдається досягти домовленості щодо миру.

Зазначалося, що зустрічей між Трампом і Путіним не буде, доки останній не надасть зрозумілі гарантії про готовність до миру. При цьому зустрічей «заради зустрічей» не планується. Великий резонанс викликали статті у міжнародних виданнях Bloomberg та The Economist щодо мирного врегулювання і корупції, у тому числі і зауваження міністра закордонних справ Угорщини Сіярто. Окремо згадувалася стурбованість щодо антикорупційної боротьби і ускладнення доступу фінансової допомоги Україні через це.

Журналісти підкреслили важливість відділення відповідальності окремих корупціонерів від усього українського суспільства, наголосивши на прогресі країни у боротьбі з корупцією та демократичних зрушеннях. При цьому зазначалося, що прояви корупції не мають впливати на цілісність підтримки України з боку міжнародних партнерів.

Також було підкреслено, що не можна карати всю державу через окремих осіб, а підтримка армії надходить саме від громадян. Питання підтримки України залишилося ключовим і в мирних форматах – зазначено важливість міжнародної солідарності та ролі G7+ у підтримці України, тоді як Росія та її союзники відрізані від діалогу.

На саміті обговорювалися санкції, контроль за їх імплементацією та можливе посилення тиску на російську економіку через вже існуючі обмеження. Водночас обговорювалися два сценарії завершення війни: внутрішній протест у Росії або ж спроба Путіна відволікти ескалацією в інших країнах Європи.

Українська сторона наголосила, що саме українці визначають свою долю і кількість часу, яку країна готова боротися, а міжнародне співтовариство має зважати на власну підтримку та забезпечити відстоювання безпеки і стабільності в Європі.