Дискусія навколо нейтральності України знову стала актуальною у зв’язку з пропозиціями Дональда Трампа та Владіміра Путіна щодо нового мирного плану. В історичному контексті Україна фіксувала нейтральний статус у декларації про державний суверенітет. Однак пізніше, за президентства Петра Порошенка, у Конституцію було внесено прагнення до членства в НАТО, що викликало скепсис у деяких європейських політиків.
Сьогодні Росія наполягає на збереженні нейтральності та відмові України від НАТО як умови для миру. Європейський Союз та інші країни формулюють свої пропозиції відмінно: у європейському плані містяться пункти, які неможливо прийняти Росії, зокрема щодо мови та безпеки України, і прямо відкидають ідею нав’язаної нейтральності.
Експерти зауважують, що на практиці перспективи вступу України в НАТО залишаються мінімальними в найближчі 15-20 років. Однак відмова від потенціалу військових і політичних союзів через нейтральність є надто ризикованою для України.
Щодо гарантій безпеки та фінансової допомоги, експерти наголошують на необхідності чітких зобов’язань Європи на найближчі роки з фінансування та постачання зброї. Решта гарантій, зокрема аналог статті 5 НАТО, вважаються малореалістичними.
Позиції європейських країн різняться, але загалом більшість не підтримує ідею обмеження обороноздатності України. Значним є вплив заяв представників Німеччини, Угорщини, Туреччини та Великої Британії. Особливо відзначаються вимоги консенсусу серед європейських держав і побоювання щодо повернення Росії до формату Великої вісімки.
