26 листопада 2025 року Європейська комісія оголосила про готовність підготувати юридичний документ щодо надання Україні позики у розмірі 140 млрд євро, забезпеченої замороженими російськими активами. Це безпрецедентна пропозиція, яка у три рази перевищує попередню угоду G7.
Остаточне рішення щодо механізму надання позики очікується на саміті Європейської Ради 18 грудня 2025 року. Однак Бельгія та низка інших країн блокують угоду без гарантій щодо розподілу ризиків.
Заморожені російські активи — це кошти, що перебували в закордонних фінансових установах, переважно в ЄС. Найбільша сума — близько 185 млрд євро — знаходиться в бельгійській компанії Euroclear. Також значні суми заморожені у Франції, Люксембурзі, Швейцарії, США та Японії.
ЄС розглядає декілька варіантів фінансування України: добровільні внески країн-членів, спільний борг ЄС та репараційну позику під заставу заморожених активів РФ. Останній варіант є пріоритетним для Єврокомісії.
Зараз прибутки з заморожених активів вже використовуються для підтримки України. За рішенням Ради ЄС, частина відсотків направляється на військову допомогу та відновлення. Однак ці кошти покривають лише частину потреб України.
Основні юридичні питання стосуються суверенного імунітету держав, необхідності тимчасовості заходів і відсутності прецедентів щодо конфіскації державних активів. Водночас існує ризик негативної реакції інших країн на прецедент та ймовірність юридичних позовів проти Бельгії.
Найбільші країни ЄС, зокрема Бельгія та Німеччина, обережно ставляться до варіанту повної конфіскації активів, тоді як Польща, балтійські та скандинавські країни підтримують його. Остаточне рішення потребує згоди всіх членів ЄС; наразі позицію блокують Угорщина і Словаччина.
В разі блокування основного плану розглядається проміжний варіант позики ЄС через спільні запозичення. Доля всіх варіантів залежить від політичної волі і юридичних рішень на європейському рівні.
Повна конфіскація російських активів залишається юридично та політично складним питанням. Єврокомісія шукає формулу, яка дозволить ефективно використати кошти на підтримку України без створення негативного міжнародного прецеденту.
