1 грудня політолог Ігор Чаленко на каналі Кличоктайм розглянув значення недавнього візиту Олександра Лукашенка до Оману, що пройшов в умовах таємничості. Лідер Білорусі, відомий любов’ю до публічності, майже три дні був відсутній у медійному просторі під час поїздки до Маскату, а жодних офіційних згадок у білоруських чи оманських медіа не з’являлося. Перші кадри зустрічі з султаном Хайсамом Бентареком оприлюднили лише 1 грудня. Зустріч пройшла у неформальній домашній атмосфері, а порядок денний залишився прихованим.
Візит відбувся на тлі підписання масштабних економічних угод між Білоруссю та Оманом, однак їх реалізація обмежена санкціями проти Мінська. Оман лишається одним із небагатьох партнерів Білорусі без жорсткої критики Заходу.
Аналітик звернув увагу на збіг у часі цього візиту з кулуарними переговорами Лукашенка та Путіна у Бішкеку. Виступи Лукашенка перед тим відзначали характерні прокремлівські тези щодо України. На думку Чаленка, хронологія допускає гіпотезу: Лукашенко міг передати султану Оману послання від Кремля щодо бачення Москви мирного плану.
Оман має репутацію тихого посередника у конфліктах, проте у відносинах Росії та України його роль досі маргінальна. Проте потенціал країни як комунікаційного каналу залишається. Військово-політична ізоляція Росії підштовхує Кремль створювати неофіційні канали для просування своїх меседжів.
Водночас Чаленко згадує про візит до Москви Стіва Віткофа, бізнесмена, пов’язаного із дипломатичною місією Трампа. На думку аналітика, паралельна активність Лукашенка та Віткофа ілюструє перехід Кремля до мережі неформальних комунікацій з метою впливу на переговори щодо війни в Україні, зменшуючи роль офіційної російської дипломатії.
На завершення Чаленко наголошує: Україні важливо відстежувати подібні маневри, адже вони сигналізують про зміну стратегії Росії у питанні війни та миру.
