Останні події навколо війни в Україні засвідчують зміну підходу Росії до затяжної стратегії виснаження. Замість швидкого успіху російське командування робить ставку на поступовий тиск на військовому, політичному та економічному фронтах, зокрема через масові обстріли, зміни законодавства, пропаганду, формування резервів і підведення економіки до військових рельс.
Окремо підкреслюється, що війна виснаження не обмежується лише бойовими діями, вона триває і на політичному рівні. Росія намагається добитися політичного розпаду України, а бойові дії — лише інструмент для досягнення цих цілей. Деякі експерти попереджають, що стратегія виснаження в ідеалі для РФ має завершитись громадянською війною у самій Україні.
Перемовини тривають на високому рівні за участю Китаю. Оглядачі відзначають, що вирішення щодо членства України в НАТО може бути прийняте без прямої участі України і викликає суперечки серед країн альянсу. За інформацією західних ЗМІ, одним із можливих сценаріїв є відмова України від повноправного членства, однак без юридичної фіксації цієї позиції.
Становище Європейського Союзу щодо гарантій безпеки для України залишається невизначеним: окремі країни висловлюють готовність надати підтримку, інші сумніваються. Викликають інтерес пропозиції Франції щодо залучення військових інструкторів до України. Проте ця ініціатива поки що не має єдності в Європі, а економічні зв’язки багатьох країн із Росією залишаються значущими.
Британія, за даними видання The Guardian, може бути готова до прямої військової участі або миротворчої місії в Україні, за умови схвалення з боку уряду та партнерів. Україна вже має статус розширеного партнера об'єднаних експедиційних сил під британським керівництвом, що може вплинути на подальший перебіг подій.
