Відставка Андрія Єрмака з посади керівника Офісу президента України стала однією з головних політичних подій останнього тижня. В оточенні президента Володимира Зеленського неодноразово говорили про те, що Єрмак накопичив значний вплив, але також мав чимало опонентів як всередині країни, так і поза її межами. Хоча формально причиною відставки стали особиста заява та рішення президента, експерти вважають, що ситуація була неминучою через антикорупційні розслідування, які проводить НАБУ.
Зеленський у спеціальному зверненні відзначив менеджерські якості Єрмака, підкресливши, що той послідовно представляв інтереси України й гідно виконував свої обов'язки. При цьому у промові не прозвучало жодних негативних оцінок роботи Єрмака чи звинувачень у корупції. Однак у суспільстві активно обговорюються питання подальшої ролі Єрмака, зокрема щодо впливу на вертикаль влади, яку він вибудовував під команду президента.
Антикорупційні органи, включаючи НАБУ та САП, поки не висунули офіційних підозр, але подальші слідчі дії не виключаються. Водночас оглядачі сходяться на думці, що відхід Єрмака не матиме суттєвого впливу на зовнішньополітичні переговори України, зокрема з США, адже ключові позиції визначає узгоджена стратегія держави, а не конкретні особистості у делегаціях.
Відставка Андрія Єрмака також вплинула на внутрішній політичний ландшафт. Попри формальне звільнення, експерти прогнозують, що він залишиться впливовою фігурою, ймовірно радником чи тіньовим менеджером при президенті. На Заході подію трактують у контексті корупційного скандалу, хоча прямих доказів участі Єрмака наразі немає. У політичних колах також обговорюється, хто зможе зайняти його місце і чи вплине це на ефективність управління Офісом президента.
Загалом ситуація з відставкою Єрмака демонструє складність політичних процесів в Україні та виклики, пов’язані з реформами, антикорупційною діяльністю і зовнішньою підтримкою.
