Президент України Володимир Зеленський виділив три найчутливіші питання у мирному плані: території, заморожені активи Росії та гарантії безпеки. За словами Зеленського, для України найбільш критичні – питання територій та гарантій безпеки, тоді як для Росії – розморожування активів.
Попри офіційні заяви російських представників, що санкції не впливають на них, а гроші не мають особливої ваги, саме повернення активів є однією з ключових вимог Росії в потенційній мирній угоді. Європа не поспішає розпоряджатись замороженими російськими фінансами. Частину кредиту під ці активи вже видано Україні, але кошти надходять повільно, а питання погашення боргу залишається відкритим – багато країн ЄС проти використання цих активів напряму через політичні й правові перепони.
Зокрема, Бельгія та Європейський центробанк виступають проти, відзначаючи ризики для єврозони та побоюючись загострення відносин із Росією. Водночас, вільний доступ України до цих ресурсів ускладнюється й нестачею фінансової підтримки з боку платників податків у більшості європейських країн.
Відбудова України після війни залишається однією з найгостріших тем для європейської спільноти. Українська сторона наголошує, що Європа має визнати заслугу України у забезпеченні стабільності регіону та взяти відповідальність за матеріальну допомогу. Однак, як свідчать рішення щодо санкцій, постачання зброї та фінансових пакетів, країни-члени не завжди проявляють єдність у підходах.
Бар’єри щодо використання заморожених активів і небажання частини ЄС брати на себе додаткове фінансове навантаження супроводжуються поки що суто декларативними гарантіями безпеки для України. Додатково, попри офіційну відмову ЄС від російського газу до 2027 року, ряд країн продовжуватимуть імпорт ще як мінімум два роки. Паралельно виявляються численні шляхи обходу санкцій: зокрема, Росія та В’єтнам продовжують співпрацю з видобутку нафти і газу, що ускладнює економічний тиск на РФ.
Нарешті, рішення про військову допомогу, модернізацію техніки чи фінансову підтримку для України часто приймається із затримкою або блокується технічними чи політичними проблемами у країнах ЄС. Проблематика відповідальності, консолідації ресурсів і формалізму у прийнятті рішень залишає Україну сам на сам із низкою викликів вже четвертий рік повномасштабної війни. Українська влада закликає до більшої згуртованості та реальних дій з боку партнерів у Європі та США.
