Світова дискусія акцентує увагу на китайських електрокарах, втім у тіні залишаються реальні масштаби експорту бензинових авто з Китаю. Станом на 2020-2024 роки приблизно 76% китайського автоекспорту становлять бензинові та дизельні машини, а не електромобілі. За п'ять років експорт виріс з 1 мільйона до понад 6,5 мільйона одиниць, і цього вже достатньо, щоб Китай став найбільшим експортером авто у світі.
Причина полягає у внутрішніх змінах: популярність електрокарів у Китаї призвела до різкого падіння попиту на традиційні авто. Місцеві виробники, втрачаючи ринок, почали масово експортувати бензинові машини, особливо на ринки з нерозвиненою інфраструктурою для електромобілів. Державні гіганти на зразок SAIC, BIC, Dongfeng та лідер Cherry, що має 80% експорту у сегменті бензинових авто, використовують технології, отримані від західних партнерів, для розширення присутності на глобальних ринках.
Основними напрямками китайської експансії залишаються країни Латинської Америки, Східної Європи, Африки та Азії, де більшість покупців ще не готові переходити на електромобілі. У Чилі вже майже третина ринку належить китайським брендам. В Мексиці та Уругваї частка китайських авто швидко зростає, переманюючи клієнтів у місцевих та західних виробників.
Додатковий поштовх дав вихід західних брендів з російського ринку після початку повномасштабної війни. Однак з 2024 року підвищення утилізаційних зборів у Росії різко скоротило імпорт з Китаю, змусивши бренди шукати нові ринки.
У той же час Китай стикається з наслідками власної політики. Надвиробництво та державні субсидії призвели до цінової війни та скорочення прибутковості виробників. Нові обмеження у різних країнах ускладнюють експансію, а понад 130 виробників балансують на межі виживання. Незважаючи на глобальні виклики, китайські бензинові авто продовжують завойовувати нові ринки за рахунок доступної ціни, масштабів виробництва й підтримки держави.
