Нова стратегія національної безпеки США, запропонована адміністрацією Дональда Трампа, демонструє чіткий зсув у бік ізоляціонізму та переосмислення ролі країни у світі. США відкрито заявляють, що більше не несуть перед Європою особливих зобов’язань, закликають її підвищувати витрати на оборону і займатися самостійною адаптацією.
Після Другої світової війни Америка стала глобальним гегемоном, але новий документ підходить до союзників з позиції: «Кожен сам за себе». Тепер головною загрозою для США визначена міграція, а також наркокартелі, які прирівняні до терористичних груп.
У документі поновлена доктрина Монро, що свідчить про намір США повернути пріоритетний контроль над західною півкулею, змінюючи розподіл військ та флоту. Водночас індійсько-тихоокеанський регіон визначено другим головним пріоритетом — тут фокус стримування Китаю поєднується із прагненням зберігати економічні зв’язки.
Європі пропонується самостійно вирішувати свої проблеми. США планують підтримувати сили, що виступають проти поточного курсу Європи, а НАТО має припинити подальше розширення. Ставиться за мету завершення війни в Україні перемовинами для стабілізації економік та стратегічної стабільності з Росією, а сама Московія визначається стратегічним партнером.
Близький Схід відходить на другий план, зосереджена увага на економічних інтересах у сфері інвестицій та контролю енергоресурсів. Для Африки визначений підхід через економіку й видобуток мінералів.
Президентська стратегія базується на неінтервенціоналізмі, економічному протекціонізмі, приматі національних інтересів та прагненні зберегти статус глобального лідера без додаткових витрат. Європа має адаптуватися та брати на себе більше відповідальності, тоді як США акцентують увагу на внутрішніх і стратегічних пріоритетах.
В цілому документ Трампа означає радикальне переосмислення американської зовнішньої політики: Америка хоче зберігати вплив, але скорочувати безвідповідальну підтримку союзників.
