Останнім часом у суспільстві активно обговорюється перспектива проведення виборів в Україні на тлі воєнного стану. Президент Зеленський заявив, що вибори можливі лише за умов гарантій безпеки, які мають надати європейські та американські партнери. Однак представники парламенту наголошують на відсутності законодавчих змін, а ключовою умовою залишають безпеку.
Водночас організувати вибори з великою кількістю громадян за кордоном, за оцінками до 7 мільйонів, є складним завданням. Дипломатичні установи багатьох країн не зможуть забезпечити всім бажаючим право голосу, що може призвести до невдоволення та оскарження результатів.
Вартість виборів також є суттєвою: остання президентська кампанія коштувала 2,4 млрд грн. На цьому фоні з’являються аргументи щодо доцільності таких витрат під час активної фази війни.
З боку РФ офіційно не звучали вимоги щодо проведення виборів президента України. Російські представники, навпаки, відзначають легітимність Верховної Ради і закликають до передачі влади через формування нової коаліції та можливу відставку чинного президента. На думку експертів, така риторика пов'язана з прагненням дестабілізувати політичну ситуацію та відтворити сценарії 2014 року.
Ключова конституційна проблема – обмежені повноваження виконувача обов’язків президента в разі дочасної відставки чи відсторонення глави держави. Це послаблює інститут президентства під час воєнного стану й ускладнює ефективне управління сектором безпеки та оборони.
Висновки експертів: для проведення виборів першочерговою умовою є припинення вогню та реформа виборчого законодавства. Вимоги РФ щодо нелегітимності влади розглядаються як елемент політичного тиску, а тривалий воєнний стан створює складності для реалізації демократичних процедур.
