15 грудня у студії Центру громадської аналітики «Вежа» політичний консультант Гліб Остапенко та Валерій Клочук обговорили переговорний процес щодо війни в Україні, що проходить у Берліні. Особливу увагу було приділено питанню відмови України від членства в НАТО задля отримання юридичних гарантій безпеки у вигляді окремого закону Конгресу США та європейських безпекових гарантій.
Остапенко наголосив, що нині ведуться найактивніші за останні чотири роки перемовини, проте досягнення фундаментальних домовленостей із Росією під великим питанням. Він вказав, що російські позиції ослаблені, а російська армія втратила репутацію, яку мала до 2022 року. Для України ж завершення війни дасть змогу відновити потенціал та внутрішню стійкість, але майбутня безпека має підкріплюватися не лише обіцянками, а реальними багатосторонніми угодами та технологічною співпрацею з Заходом.
Тема членства в НАТО та реалістичності відповідних конституційних змін є спекулятивною та важливою для внутрішньої політики. Відмова від наполягання на членстві, на думку експертів, може бути дипломатичною тактикою для продовження перемовин та залучення США. Водночас, подібні кроки можуть бути використані для пропаганди як у Росії, так і в Україні.
Серед болючих питань для суспільства – можливість проведення виборів під час воєнного стану. За інформацією, в Офісі Президента розглядають зміни до виборчого законодавства для проведення таких виборів. Остапенко зазначив, що питання виборів має як зовнішньополітичний, так і внутрішній контекст: для США – демонстрація демократії, для Росії – потенціал дестабілізації через внутрішню боротьбу.
Виклики для організації виборів під час війни залишаються суттєвими: мільйони громадян перебувають за кордоном, забезпечити прозоре електронне голосування складно через кіберзагрози. Експерт скептично ставиться до можливості онлайн-виборів і підкреслює важливість внутрішньої єдності для збереження державності.
Підсумовуючи, дискусія приділила значну увагу багаторівневості переговорного процесу, впливу США і Європи, позиціям Росії та питанню майбутнього України у глобальній безпековій архітектурі, а також складнощам внутрішньополітичної стабільності та перспективам демократичних процедур під час війни.
