Проведення виборів під час воєнного стану стало темою для жвавих дискусій серед українських політиків, експертів та громадськості. Експерт зазначає, що вибори розглядаються як можливий тактичний крок у перемовинах, проте їхнє проведення під час війни викликає багато обмежень як юридичного, так і практичного характеру. Хоча закон прямо забороняє вибори під час воєнного стану, конституція подібної норми не містить, і зміни можливі залежно від політичного консенсусу.
Американські й російські сторони трактують можливі вибори по-різному. Для США це один із способів продемонструвати демократичні стандарти, для Росії — точка тиску через можливу дестабілізацію українського суспільства. Вибори можуть бути розцінені Заходом і Росією як поступка чи крок до компромісу під час мирних переговорів. Водночас російська пропаганда буде намагатися дискредитувати легітимність виборів і нового керівництва незалежно від результатів.
Серед основних труднощів експерт бачить забезпечення безпеки виборців, особливо військових на передовій, а також голосування для мільйонів українців за кордоном. Проблематичним виглядає і онлайн-голосування через ймовірність кібератак і впливу зовнішніх гравців. Фізичне голосування у воєнних умовах також ускладнене, особливо там, де тривають бойові дії.
Експерт наголошує, що легітимність таких виборів у суспільстві може залишатися під сумнівом, навіть якщо умовно мінімізувати зовнішнє втручання. Саме через це важливо зберігати внутрішню єдність та громадянський контроль, уникати дестабілізації, а стратегічні кроки мають ухвалюватися консенсусно та з урахуванням довгострокових інтересів України.
На тлі переговорів, вимог Росії щодо виборів та очікувань з боку міжнародних партнерів, Президент Зеленський доручив Кабміну розробити законопроект для потенційного проведення виборів у стислі терміни — 60 днів при багатоденному голосуванні. Водночас експерт та журналісти наголошують: організація легітимного волевиявлення у поточних реаліях залишається надзвичайно складним завданням.
