Останнім часом уряди європейських країн знову активно обговорюють мобілізацію та змінюють правила набору до армії. Головна причина цього – війна в Україні, що вимагає від західних країн переосмислити свої оборонні підходи та вирішувати проблему нестачі солдатів.
Президент Франції Емманюель Макрон наприкінці листопада закликав Україну до мобілізації та наголосив, що готовність – найкращий спосіб уникнути загрози. Франція, яка свого часу відмовилась від призову, тепер запускає програму добровільної військової служби: планується набрати 3 000 добровольців у 2024 році та до 50 000 щороку до 2035-го. Обов'язковий призов повертати не планують, однак низка європейських країн відновила його – серед них Латвія, Литва та Швеція. У Німеччині пропонують реєструвати всіх 18-річних хлопців, а в Данії служать як чоловіки, так і жінки.
Після закінчення Холодної війни багато армій Заходу суттєво скоротили чисельність, але нинішні втрати в Україні показали: для війни високої інтенсивності потрібні великі ресурси. Європа також нарощує виробництво озброєнь і стикається з критикою США за відмову від купівлі американської військової техніки.
Другий ключовий чинник – криза набору. Навіть для невеликих армій багатьох країн бракує рекрутів. У США в останні роки не вдалося заповнити навіть мінімальний план комплектування, а кількість професійних військових Британії – найменша за понад 180 років. Подібні проблеми має Канада, Австралія, Японія, Нова Зеландія.
Причини кризи – зміна цінностей молоді, популярність індивідуалізму, низький рівень патріотизму й скептицизм до націоналізму. До того ж, вузьке вікове чи стану здоров’я коло придатних до служби: понад половину кандидатів відсіюють через медичні обмеження. Часто це бюрократичні бар’єри, які деякі країни намагаються поступово скасувати.
Для адаптації до нових реалій армії запускають підготовчі програми, знижують інформаційні та фізичні вимоги, вводять гнучкіші підходи до здоров'я. Для підвищення конкурентності пропонують підвищені зарплати, бонуси, житло та освітні програми. Деякі країни фіксують зростання числа заявок: у США, Британії, Канаді та Австралії відзначили позитивну динаміку. Проте спостерігається й зворотна тенденція: багато новобранців йде з армії в перші місяці служби, особливо ті, хто має дефіцитні фахи. Причини – складні умови служби та труднощі із сімейним життям.
Підсумовуючи, європейські країни активно перебудовують свої підходи до мобілізації та комплектування армій. Водночас лишається ризик, що значне розширення армій ускладнюється високою плинністю кадрів і невирішеними бюрократичними перепонами.
