Уперше з початку широкомасштабного вторгнення керівник Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін відновив офіційні контакти з розвідками Німеччини та Великої Британії. Ці події супроводжуються змінами у риториці європейських лідерів: зокрема Андрес Стуб, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус і президент Фінляндії все частіше заявляють, що Росія не планує великомасштабного нападу на НАТО.
Такі заяви можна розглядати як спробу показати, що Європа не є стороною, котра стимулює конфлікт, тим самим прагнучи вплинути на позицію США, зокрема адміністрації Дональда Трампа. У контексті збереження єдності НАТО лідери ЄС демонструють гнучкість, слідуючи мирній риториці. Проте існує конкуренція серед європейських політиків за лідерство, особливо між Німеччиною та Францією.
Водночас, попри заяви лідерів про підтримку України, продовжується значна торгівля між ЄС та Росією, зокрема поставки енергоресурсів і риби. Європейські політики діють прагматично, намагаючись балансувати між підтримкою України та економічними інтересами всередині ЄС. Контакти Наришкіна з європейськими розвідками розглядаються як важливий сигнал для майбутнього формату відносин між Заходом і РФ.
Загалом, нинішня позиція Європи залишається гнучкою: відбувається боротьба різних впливів (США, Росії, внутрішніх європейських сил). Європейські країни збільшують військові бюджети, готуються до потенційних викликів і обговорюють роль таких гравців, як Китай та Індія, у глобальній безпеці. Незважаючи на прагнення Європи уникати прямого зіткнення із РФ, залишаються ризики ескалації — особливо в контексті зростаючого впливу Китаю у світовій політиці.
