В інтервʼю Валерій докладно аналізує ряд поточних питань, повʼязаних із економічною ситуацією в Росії під час війни проти України. Він зазначає, що наративи про "історичні землі" та "Новоросію" залишаються постійно присутніми у риториці Путіна, проте ресурси Росії обмежені для досягнення цілей військовим шляхом.
Росія діє фактично винятково за власний рахунок, купуючи обладнання й зброю переважно у Китаю та Північної Кореї, а допомога з Ірану має платний характер. Через падіння цін на нафту Китай та Індія не є справжніми союзниками Москви, а, радше, використовують ситуацію у власних інтересах. Доходи Росії з нафтового експорту становлять до 55% бюджету, що є критично важливим у нинішніх умовах.
Валерій згадує, що переговори між Росією, США та Європою можуть передбачати скасування санкцій проти Росії в обмін на припинення вогню, однак така позиція Кремлем ще не озвучена офіційно. Західні санкції та експортні обмеження мають значний вплив на російську економіку й змушують Кремль шукати нові економічні важелі. Місцеві бюджети Росії мають значний дефіцит і не можуть фінансувати навіть виплати контрактникам, що вказує на складну економічну ситуацію всередині країни.
Міжнародна спільнота ще не визначилася щодо відновлення економічних відносин з Росією після ймовірних домовленостей, адже нестабільність у регіоні може призвести до посилення впливу Китаю. Валерій відзначає, що хоча для України бажаним є змінити режим у Росії, але цілі Заходу часто не збігаються з українськими прагненнями.
