Європа продовжує активно торгувати з Росією, і товарообіг у 2024 році склав понад 60 млрд євро, незважаючи на санкції. Особливо суттєві втрати РФ у нафтогазовому секторі, але також у лісі та інших галузях. Відкриття газового ринку могло б значно збільшити експорт, що допомогло б вийти з фінансової кризи.
Однак зараз економічна рецесія і санкції поступово тиснуть на російську економіку. На думку експертів, у Росії вистачить ресурсів для війни ще до 2026 року, але у 2027 почнуться серйозні труднощі, включаючи дефіцит людських ресурсів. Економічний чинник наразі не є вирішальним для Путіна, але його вплив зростатиме наприкінці 2026 року.
В українському інформаційному просторі обговорюють референдум як одну із потенційних умов для перемир'я і мирного плану. Президент Зеленський акцентує на цьому питанні, ідея консультативного референдуму вже обговорювалась як спосіб перекласти відповідальність за рішення на суспільство. Однак проведення референдуму на окупованих територіях є юридично неможливим.
Американська сторона під час перемовин у Швейцарії ставила питання виборів і референдуму, наголошуючи на необхідності оновлення влади. Росія ж наполягає на максималістських умовах — зокрема повному контролі над Донбасом, що блокує прогрес на переговорах і не свідчить про близькість до компромісу. Експерти зазначають, що Кремль затягує процес, чекаючи на зміни на фронті чи втому Заходу.
Поки тривають дипломатичні ініціативи, реальні переговори стикаються з жорсткими ультиматумами з боку РФ. Можливість поступок або мирного плану значною мірою залежить як від подальшого економічного тиску, так і від реальної згоди основних гравців.
