Головна > Інтервʼю > Підсумки року: війна, політика та майбутнє України очима Віталія Портникова


Підсумки року: війна, політика та майбутнє України очима Віталія Портникова


Головні виклики року: війна, американський вплив, перспективи Європи та України. Прогнози Віталія Портникова.

У великому інтерв’ю журналіст і публіцист Віталій Портников підбиває підсумки року для України. Він підкреслює, що війна і глобальні політичні зміни, зокрема вплив США і Європи, визначають хід подій.

Портников зазначає: Україна не може самотужки виграти війну з Росією — вирішальну роль має підтримка західних партнерів, що компенсує меншість українських ресурсів. Він порівнює ситуацію з історичними подіями та вказує: без зовнішньої допомоги державність України була неможливою й раніше.

Коментуючи політику США, Портников наголошує, що прихід Дональда Трампа у 2025 році став каталізатором змін у міжнародних правилах гри, хоча нових чітких норм Трамп не створив, а радше зруйнував старі. Відсутність реакції Вашингтона на обстріли України, на його думку, посилила виклики українській безпеці.

На ключові питання про майбутнє країни Портников радить не чекати швидких рішень: війна має складну динаміку, нові технології змінюють характер протистояння, а справжня небезпека ще попереду. Європа, яка залишається фінансовим донором України, балансує між бажанням допомогти і спробами знайти підхід до Росії через дипломатію — але ключова роль залишається у трансатлантичному союзі.

Окрема увага – питанням ідентичності. Портников акцентує, що російськомовне населення в Україні не має вибору між ідентичностями: для росіян вони лише тоді "свої", коли відмовляються від українства. Тому майбутнє країни залежить від згуртованості різних груп навколо спільних цінностей.

Коментуючи внутрішні й міжнародні перспективи, експерт наголошує: головна задача сьогодні — зберегти державу як "притулок" для українців. Для цього Україна повинна залишатися частиною цивілізованого світу та розвивати партнерство з Заходом. На завершення Портников закликає не сподіватися на швидке завершення війни, а думати про довгострокову перспективу і зміцнення державності.