На початку нового року було піднята тема важливості західної допомоги для економіки України, анонсовано значне підвищення соціальних виплат, особливо для пенсіонерів і військових. Автор наголошує, що такі кроки є популістичними, оскільки кошти мають західне походження й не відображають стану внутрішньої економіки.
У політичному блоці огляд зосереджується на перспективі змінення та фіналізації домовленостей між Україною, США та Росією. Нещодавні події довкола «обстрілу» російської резиденції розглядаються як підставу для нових поправок Росії до мирних ініціатив, головно стосовно юридичного статусу окупованих територій.
Ключова увага приділяється питанню Криму: автор нагадує, що контроль над цим півостровом втрачено ще 2014 року, а реальні перемовини точитимуться саме довкола визнання чи невизнання фактичних втрат. Посилання на думку Трампа і позицію Зеленського використовуються для пояснення логіки «обміну територіями», яку, згідно доповіді, спершу озвучив саме чинний Президент України через операцію на Курському напрямку.
Підкреслюється, що ідея використання територіальних обмінів в перемовинах — не інновація Трампа, а еволюція української позиції після невдалого наступу, який мав стати аргументом на переговорах. Фінальні прогнози зосереджують, що без урахування вимог сильнішого ворога політичний компроміс навряд чи можливий, а невирішеність статусу Криму та сходу України визначатиме хід подальших подій у 2026 році.
Наприкінці автор закликає берегти себе в новому році, зазначаючи, що час складних рішень лише попереду.
