В Ірані спалахнули масові протести, спричинені тривалою економічною кризою, знеціненням національної валюти та невдоволенням політичним режимом. Тисячі людей вийшли на вулиці Тегерана та інших міст, вимагаючи змін. Особливо гостро реагують молоді люди та жінки, права яких обмежує чинний режим.
Протести стали найбільшими з 2022 року, коли країну сколихнула смерть Махси Джині Аміні після затримання поліцією моралі. Незважаючи на косметичні поступки уряду, глибоких реформ не відбулося, а репресивний режим продовжує тримати країну під контролем.
Економічна ситуація надзвичайно складна: інфляція у грудні сягнула понад 42%, національна валюта впала до історичного мінімуму щодо долара. Заробітна плата та заощадження населення стрімко знецінюються, ціни на товари першої необхідності різко зросли. Це призвело до відставки голови Центрального банку Мохамеда Резафарзіна, але кадрові перестановки не вирішують структурних проблем.
До економічних причин кризи додаються зовнішні чинники: санкції США і ООН через ядерну програму, заморожені активи, обмеження торгівлі зброєю. Остання війна з Ізраїлем ще більше посилила напругу, а бюджет країни ледь витримує навантаження.
Президент Масуд Позшкян публічно пообіцяв стабілізувати банківську систему та зберегти купівельну спроможність, однак населення не вірить у рішучі зміни. Багато хто боїться нової ескалації конфлікту, яка могла б залучити й США.
Попри намагання влади локалізувати протести, ситуація залишається напруженою. Соціальні мережі та свобода слова жорстко контролюються. Події розгортаються на тлі глибокої недовіри до політичного та релігійного керівництва країни, і ризик подальшої ескалації лише зростає.
