2025 рік став для американської економіки роком протиріч. З одного боку, економічне зростання у третьому кварталі склало 4,3%, що є найкращим показником за останні два роки. Зростання підтримували багаті громадяни, які витрачали значні кошти завдяки прибуткам від цінних паперів, експорту технологій, обладнання та агропродукції, а також армія та значні інвестиції у штучний інтелект.
Причини такого зростання—активне споживання багатих американців, високий експорт на тлі ослаблення долара, що зробило американські товари дешевшими для іноземців, і великі урядові витрати на оборону. Компанії вклали десятки мільярдів доларів у розвиток ШІ, будівництво датацентрів та найм ІТ-спеціалістів. Головний біржовий індекс S&P 500 виріс на 18%.
Однак, у квітні Дональд Трамп оголосив "День визволення" та впровадив рекордно високі мита на імпорт з більшості країн (10% і вище, окремо для Китаю—54%, Європи—20%). Це спричинило велике падіння біржі, а економісти назвали ймовірність кризи 40%. Після короткої зупинки тарифів ринок частково відновився.
У 2025 зросла інфляція (3% у вересні), зросли ціни на продукти, житло і ліки. Безробіття досягло 4,6% у листопаді, а промисловість втратила 67 тисяч робочих місць. Частка компаній переклала витрати на покупців, і середня сім'я стала витрачати на 2700–3400 доларів більше на рік через мита.
Федеральна резервна система тричі знижувала ставки, але це поки не допомогло зупинити інфляцію. Державний борг зріс на 2 трильйони доларів—до понад 38 трильйонів.
Незважаючи на ці виклики, економіка США залишалася стійкою. Проте під поверхнею позитивних макропоказників накопичуються проблеми: слабне ринок праці та скорочуються виробництва. Частина економістів передбачає так званий "декаплінг", коли ВВП зростає, а робочих місць не більшає.
Підсумок: макроекономічні дані показують лише частину процесів, за зростанням стоїть складне поєднання факторів, а США лишаються ключовою економікою світу, попри політичну нестабільність та зміни у торговельній політиці.
