Головна > Політика > Кирило Буданов очолив Офіс президента України: головні політичні рішення і геополітичний контекст


Кирило Буданов очолив Офіс президента України: головні політичні рішення і геополітичний контекст


2 січня президент Зеленський призначив Кирила Буданова очільником Офісу президента, а також оголосив нові кадрові зміни на тлі триваючих обстрілів Харкова та геополітичної напруги.

2 січня президент України Володимир Зеленський оголосив про призначення Кирила Буданова на посаду очільника Офісу президента. Відповідний указ був підписаний, рішення набуло чинності. Сам Буданов раніше очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України й має тісні зв'язки зі США, що відзначає й західна преса. New York Times підкреслює його досвід та партнерство з американськими силовими структурами.

Колишній голова Служби зовнішньої розвідки Олег Іващенко був призначений новим керівником ГУР. Оглядачі відзначають, що Іващенко не пов'язаний із Будановим як підлеглий, що зберігає незалежність розвідки від Офісу президента.

Міжнародна преса акцентує, що підвищення Буданова може посилити співпрацю з США, особливо на фоні можливих перемовин із Дональдом Трампом. Західна аналітика вказує: його неформальні зв'язки здатні відіграти роль при зміні формату діалогу між Києвом і Вашингтоном.

Паралельно росія видала критику призначення Буданова, зокрема через Дмитра Медведєва, який звинуватив президента Зеленського у прагненні усунути політичних опонентів напередодні можливих виборів.

Серед інших кадрових рішень — очікується зміна голови Державної прикордонної служби, а також підготовка президентського законопроєкту щодо оновлення ДБР. Нові призначення збігаються із триваючими атакою: 2 січня дві балістичні ракети влучили в житловий будинок у Харкові, поранено щонайменше 30 людей.

На міжнародній арені анонсовано телефонну розмову президента Туреччини Ердогана з Дональдом Трампом щодо війни в Україні та Гази, а також зустріч міжнародної коаліції в Парижі. Тема гарантій безпеки для України активно дискутується в США.

За соцопитуванням КМІС, 53% українців проти територіальних поступок заради миру, 33% допускають компроміс, 14% не визначилися. Окремо зазначено про рішення Міжнародного олімпійського комітету не допускати спортсменів з росії до зимової Олімпіади 2026 навіть у разі завершення війни.