Економіка Російської Федерації зазнає серйозних труднощів у зв'язку із поєднанням внутрішніх і зовнішніх факторів. За даними Мінекономрозвитку РФ, у листопаді 2025 року зростання ВВП становило лише 0,1% у річному вимірі, що є найнижчим показником з початку 2023 року і свідчить про фактичний перехід економіки до стагнації. Вперше за дев'ять місяців промислове виробництво також скоротилося на 0,7%.
Джерела у Центрі протидії дезінформації України зазначають, що цей спад не є сезонним і стосується насамперед промислового сектору, який раніше забезпечував зростання на тлі війни. Навіть проросійські аналітики визнають ризики рецесії у 2026 році, вказуючи на вичерпання традиційних моделей фінансування, таких як бюджетна підтримка, імпортозаміщення та примусове кредитування.
Окремо виділяють негативний вплив санкцій Заходу: через обмеження, підвищення фрахту і страхових премій собівартість транспортування нафти зросла вдвічі, а ціна російської нафти Urals впала до близько $34 за барель при значних логістичних витратах. При цьому західні ринки залишаються закритими, а обсяги продажів до Індії зменшуються.
Фінансовий дефіцит бюджету РФ на 2026 рік перевищує 10 трлн рублів. Через відсутність стабільних зовнішніх запозичень Росія змушена підвищувати податки, що може призвести до подальшого зростання «тіньової» економіки. Населення може стати основним донором фінансування витрат, адже бюджетні кошти спрямовують на силові структури і пропаганду в умовах погіршення внутрішньої ситуації.
За аналітичними оцінками, гостра потреба в пом'якшенні санкцій очікується навесні, ймовірно у березні, коли підбиватимуться підсумки першого кварталу. Російське керівництво може бути змушене шукати механізми полегшення санкційного тиску, втім офіційна позиція української сторони залишається жорсткою: переговори про скасування санкцій можливі лише після повного відновлення територіальної цілісності України.
Таким чином, стагнація та структурні проблеми російської економіки посилюються і впливають на здатність Кремля продовжувати війну проти України. Витрати бюджету на силові органи і пропаганду свідчать про побоювання внутрішньої дестабілізації.
