Головна > Мирні переговори > Переговори України, США та Росії: коли чекати миру і що зміниться з призначенням Буданова


Переговори України, США та Росії: коли чекати миру і що зміниться з призначенням Буданова


Аналіз сучасного переговорного процесу між Україною, США і Росією, перспективи миру та роль політичних призначень у владі.

Останні події в переговорному процесі між Україною, США та Росією свідчать про складність і непередбачуваність шляхів досягнення миру. Українська делегація, очолювана президентом Володимиром Зеленським, висловлює обережний підхід до укладення мирної угоди, вважаючи неприйнятними умови замороження війни через політичні ризики і питання територіальної цілісності. З російського боку ж компромісні пропозиції не знайшли належної підтримки, а позиції Кремля на переговорах із Заходом ослабли.

Важливим фактором у питанні миру залишається міжнародна підтримка, особливо з боку США й Європейського Союзу. Акцентується, що нова американська адміністрація на чолі з Дональдом Трампом прагне балансувати інтереси Заходу й Росії, намагаючись залучити Кремль до противаги Китаю. Водночас триває тиск на всі сторони щодо поступливості заради припинення бойових дій як запоруки для реалізації низки економічних проектів.

Значну увагу привертає нещодавнє призначення Кирила Буданова на керівну посаду в Офісі президента. В експертному середовищі обговорюється, чи зможе це рішення підсилити позиції України на переговорах або реформувати систему управління. Автор підкреслює, що ці кадрові зміни, ймовірно, не мають прямого впливу на зовнішню політику чи оборону, а будуть використовуватися для оптимізації внутрішньої роботи адміністрації.

Головною перешкодою на шляху до припинення вогню залишаються ресурси воюючих сторін та їхнє прагнення демонструвати готовність до затяжної боротьби. Як Україна, так і Росія проводять мобілізаційні заходи, роблячи заяви про довгострокову готовність до війни. Однак експерти сходяться на думці, що ресурси обох країн обмежені й з часом їхній дефіцит може вплинути на динаміку переговорного процесу.

Вибори в Україні під час війни викликають суперечки у суспільстві. Значна частина експертів виступає проти онлайн-голосування через воєнний стан і ризики фальсифікацій. Президент Зеленський прагне зберігати гнучкість у відносинах із західними союзниками та шукає оптимальну модель оновлення влади після ймовірного припинення вогню.

Водночас не слід занижувати роль США та Дональда Трампа у просуванні перемовин, хоч скепсис щодо успішного завершення процесу серед частини експертів зберігається. Сценарії завершення війни в найближчій перспективі лишаються невизначеними і значною мірою залежать від зміни зовнішніх та внутрішньополітичних обставин як в Україні, так і в Росії.