Світ вступає у період тектонічних змін політичного порядку. Світовий лад, сформований після Другої світової війни, стрімко руйнується. Основною темою стали протести, що відбулися у Гренландії та Копенгагені, спрямовані проти імперських намірів США та політики Дональда Трампа.
Президент США Дональд Трамп залишає відкритим питання існування Північно-Атлантичного альянсу. 1 лютого США вводять 10% тарифи на імпорт з Франції, Великої Британії, Данії, Фінляндії, Швеції та інших країн Європи — проти тих, хто виступив проти американських планів стосовно Гренландії. Європейські країни пообіцяли надіслати невеликі військові контингенти для захисту острова, але Трамп це розцінив як опір американським намірам встановити контроль над Гренландією.
Американський президент аргументує дії необхідністю захисту інтересів національної безпеки США перед загрозами з боку Китаю та Росії. За словами радників Трампа, принцип «права сили» поступово витісняє міжнародне право, підвищуючи ризики територіальних посягань.
Ця ситуація підриває довіру в рамках НАТО, оскільки союзники стають суперниками. З’являються ініціативи виходу з Альянсу, як приклад — законопроєкт щодо виходу Франції з НАТО. Дії США змушують партнерів, як-от Канаду, шукати нові зовнішньополітичні зв’язки, зокрема, з Китаєм.
Для України напруга у відносинах між союзниками ускладнює отримання військової допомоги, а криза світового порядку ставить питання щодо гарантій безпеки. Волонтерські збори коштів на дрони для фронту та подяки військових підкреслюють значення власної обороноздатності.
В умовах невизначеності українські експерти дискутують щодо перспектив вступу до НАТО та шукають стратегії посилення армії. Підсумовуючи, майбутнє міжнародної архітектури безпеки лишається питанням без чітких відповідей.
