Тривають чергові раунди перемовин щодо врегулювання конфлікту між Україною та Росією. Згідно з позицією Москви, яка стала більш жорсткою, кремлівська сторона висуває ультиматуми, вимагаючи виключити участь європейських країн із процесу перемовин, а також прагне досягти прямих економічних домовленостей зі США, незалежно від вирішення питань війни.
Серед основних вимог Москви — юридичне визнання окупованих територій усіма країнами світу, в обмін на зняття санкцій. Такий підхід суперечить міжнародному праву та може створити загрозливий прецедент для інших територіальних спорів у світі.
Сполучені Штати демонструють суперечливу позицію, частково поступаючись вимогам Росії. Показовою стала заява Дональда Трампа, який відзначив хоч і незначне, але тимчасове припинення бомбардувань як привід для вдячності Кремлю. Водночас європейські країни та Велика Британія намагаються відіграти самостійну роль, намагаючись не допустити укладання мирної угоди на невигідних умовах для України.
Одновременно обговорюється процес обміну полоненими: очікується звільнення 314 полонених між Україною та Росією. Це позитивна новина, але вона не здатна вирішити ключову проблему — завершення війни.
На переговорах беруть участь представники спецслужб і військові, дискусії стають більш предметними. Проте досягти кардинального рішення поки що не вдається: Україна не погоджується на втрату територій, Москва наполягає на їх визнанні.
Загальні перспективи перемовин залишаються невизначеними. Москва прагне максимальних поступок з боку Заходу, посилаючись на тиск з боку санкцій та втрат. Експерти прогнозують, що до весни навряд чи відбудуться суттєві зміни. Подальший перебіг перемовин залежатиме від позиції США, економічного та технологічного тиску на Росію і готовності міжнародних партнерів до рішучих дій.
Поки що мир здається далеким, а сторони демонструють жорсткі позиції. Подальші переговори можливі, але сприятливі умови для миру мають ще визріти.
