В Південній Кореї тривалий час акції найбільших корпорацій продавалися на 30% нижче їхньої справжньої вартості. Це явище відоме як «корейська знижка» і стосується таких гігантів, як Samsung, Hyundai, LG. Причиною є складні корпоративні структури та контроль над компаніями з боку засновницьких родин через схеми перехресного володіння акціями. Власне ці схеми дозволяли контролювати великі компанії при незначній частці власності.
Після війни уряд Південної Кореї активно підтримував формування великих сімейних конгломератів – чеболів, надаючи їм кредити, пільги та контракти. Це допомогло стрімко індустріалізувати країну, але з часом призвело до надмірної концентрації власності в руках невеликої групи осіб. Прибутки компаній використовувались не на дивіденди для всіх акціонерів, а на збагачення родин через непрозорі схеми.
У 2023 році влада впровадила низку реформ. Директори компаній тепер зобов’язані діяти в інтересах всіх акціонерів, та не лише контролюючих родин. Введені гібридні акціонерні збори – голосування можливе як фізично, так і онлайн, що розширює участь іноземних інвесторів. З'явилось правило 3% – вплив однієї родини при формуванні комітетів з фінансового контролю обмежено 3% голосів навіть якщо частка родини значно більша. Це створює передумови для незалежності таких комітетів.
Очікується, що ці кроки мають підвищити довіру інвесторів і зменшити «корейську знижку». Попри це, 76% компаній висловлювали занепокоєння щодо ризику надмірного тиску чи судових позовів. Еволюція корпоративного управління у Кореї наближує її до глобальних стандартів і може збільшити надходження іноземного капіталу.
Однак для остаточного вирішення проблеми, кажуть експерти, потрібні додаткові зміни – обмеження перехресного володіння, посилення боротьби з корупцією, вирішення геополітичних ризиків. Незважаючи на шалений розвиток, Південна Корея продовжує шлях до укріплення інститутів прозорого корпоративного управління.
