Після лютого 2022 року Європа кардинально переосмислила власну безпеку. США дедалі чіткіше сигналізують, що не гарантуватимуть безоплатний захист, і країни континенту змушені самостійно шукати фінансові та військові рішення. Останні рішення у Брюсселі, Берліні та Парижі засвідчують: це не просто збільшення оборонних бюджетів, а перебудова всієї фінансової архітектури ЄС зі спільними борговими зобов’язаннями в центрі процесу.
Колишня схема безпеки, за якою США через НАТО забезпечували оборону ЄС, понад чверть століття виглядала майже безваріантною. Проте політика адміністрації Трампа стала каталізатором для перепрошивки європейської системи. У червні 2025 року союзники по НАТО погодились витрачати на оборону до 5% ВВП, третина цих коштів адресуватиметься базовим військовим потребам. У грошах це 560–600 млрд євро щороку лише на оборону для однієї ЄС.
Відповіддю Європейської комісії стало створення спільного боргового ринку — аналог американських трежеріс. В межах пакету Readiness 2030 запустили фонд Safe на 150 млрд євро. Кошти спрямовують на спільні оборонні закупівлі, а перші виплати вже стартували у березні 2026 року. Рейтинг євробондів — 3A або AA+, найвищий на ринку.
Загалом у другій половині 2020-х років ЄС випустить понад трильйон євро нових облігацій. На цьому фоні інвестори стикаються з ефектом зростання довгострокових ставок: нові папери з купоном 3% роблять старі менш привабливими. Переможці — оборонні компанії, великі банки й саме євро, що посилює позиції на глобальних резервних ринках.
Водночас державний борг Італії залишається проблемою, спреди до німецьких бундів загрожують знов стати джерелом кризи. Виконання нової політики вимагатиме або внутрішніх реформ, або змін до конституцій у таких державах, як Німеччина. Інфляційний тиск та пошук балансу між військовими й соціальними витратами ускладнюють ситуацію. Вперше долар отримує потужного конкурента, а фінансова міць Європи базується на новій архітектурі та суверенітеті континенту.
