США продовжують розбудовувати патроно-клієнтські відносини в західній півкулі, паралельно реагуючи на ситуацію в Ірані. Водночас Куба зіткнулася з масштабною енергетичною блокадою — країна, де проживає близько 11 мільйонів людей, практично залишилась без електропостачання через припинення постачання нафти з Венесуели та посилення американського тиску на Мексику. Внаслідок цього ціна бензину на чорному ринку зросла до 9 доларів за літр, що дорівнює річній зарплаті середнього кубинця.
Критична енергетична ситуація супроводжується масовими протестами та майже голодними бунтами. Влада Куби запропонувала інвесторам відкривати рахунки в банках й обіцяє створити умови для вкладень, намагаючись залучити фінансову підтримку. Проте Сполучені Штати, зокрема адміністрація Дональда Трампа, прагнуть повного контролю над Кубою й розглядають її як стратегічну карту у внутрішньополітичній боротьбі перед виборами.
Перспектива зміни влади на Кубі обговорюється на тлі відсутності сильних опозиційних структур. Існує вірогідність, що чинний лідер Мігель Діас-Канель може поступитися місцем більш лояльній до США групі чиновників для запуску інвестицій і політичної трансформації країни за венесуельським сценарієм.
Глобально ситуація на Кубі є складовою ширших геополітичних процесів: США намагаються утвердити вплив у регіоні, зіштовхуючись із викликами в Ірані, на Близькому Сході та у відносинах з Китаєм. Виборчі перспективи Республіканської партії також залежать від розвитку ситуації, але відсутність інституціоналізованої опозиції на Кубі збільшує ризики нестабільності та затримки демократичних змін.
Підсумовуючи, Куба фактично залишається в блокаді та переживає соціальні хвилювання, а США використовують ситуацію для укріплення позицій у регіоні. Глобальний вплив ситуації може торкнутися і безпеки енергоринку, і балансу сил між США, Китаєм та іншими геополітичними гравцями.
