Останні новини на ринку нафти свідчать про активне залучення Китаю до купівлі російської та іранської нафти, попри санкції. Ціни на нафту залишаються високими через дефіцит пропозиції, викликаний скороченням видобутку в країнах Затоки та ударами по енергетичній інфраструктурі Ірану. Китай та Індія продовжують купувати нафту за вигідними цінами, однак експерти сумніваються, що Пекін погодиться платити суттєво більше.
Спекуляції навколо майбутніх цін на нафту до 200 доларів малоймовірні, адже ринок перегрітий політичними чинниками, а обсяги торгівлі залишаються відносно стабільними. Ситуація в Ормузькій протоці поступово стабілізується, танкери Ірану йдуть до Китаю та Індії, а США не перешкоджають транспортуванню іранської нафти. Проте оцінки фінансових надходжень РФ перевищені: фахівці вказують на реальні суми у 1,5–3 млрд доларів.
Щодо військової ескалації навколо Ірану, заяви про пропозиції США щодо деескалації залишаються непідтвердженими. Офіційні джерела спростовують проведення переговорів між Вашингтоном і Тегераном. Водночас Ізраїль системно атакує ключові іранські об’єкти, що призводить до зниження експортного потенціалу країни та економічної дестабілізації.
Серед союзників США немає повної єдності щодо тривалості операції проти Ірану. Деякі урядовці, зокрема директор Національного контртерористичного центру, йдуть у відставку через незгоду з політикою Трампа, який не має чіткого плану завершення військової кампанії.
Трамп критикує масштабну підтримку України попередньою адміністрацією США, наголошуючи, що не бачить зобов'язань допомагати Європі в російсько-українському питанні. Він підкреслює переоцінені масштаби допомоги Києву й апелює до виборця, зазначаючи, що допомога має надаватись із залученням фінансування з боку ЄС.
Загалом поточна ситуація залишається напруженою: ціни на нафту коливаються через геополітичну невизначеність, стратегічні цілі Ізраїлю щодо Ірану залишаються незмінними, а політичні розбіжності всередині США й НАТО впливають на перебіг військової операції та підтримку союзників.
