Стадне мислення часто захоплює маси, але має двоїсту природу. Колективна солідарність дає силу, проте довготривала одностайність стає токсичною та загрожує мислячим людям. Така єдність має сенс лише у кризових умовах, як під час початку війни, коли суспільство мусить діяти разом.
Коли війна затягується, стадність переростає у конформізм, що гальмує розвиток. Україна вже пережила апогей суспільної єдності у 2022-2023 роках. Зараз, у ситуації складних сценаріїв розвитку, одностайність починає асоціюватися з цензурою та автократією. Західні експерти характеризують українську політичну систему як гібридну автократію, хоча ситуацію частково виправдовує воєнний стан.
У суспільстві назріває розмаїття думок, але нагорі нерідко нав'язують єдину точку зору. Людям важливо відчувати можливість вільно мислити та висловлюватися. В Україні ще живі радянські уявлення про сильного лідера, але дедалі більше людей шукає істинно демократичні цінності.
Демократія — це різноманітність думок, ринкова змагальність та прозорість. Втрата свободи робить будь-яку державу беззмістовною. Саме вибір і можливість залишатися собою є основною цінністю для сучасної людини.
