Іран відмовився від пропозицій США щодо перемовин у Пакистані та проінформував пакистанський уряд про неможливість погодитися на умови, що передбачають збереження іранського режиму та отримання американської допомоги для розвитку ядерної енергетики за умови невироблення ядерної зброї. Іран запропонував власні вимоги, які виглядають як план капітуляції США.
Умови Трампа хоча й передбачали двосторонній діалог, вимоги іранської сторони виглядають ультимативно. Іран вимагає визнання агресії проти себе, виплати репарацій, гарантій ненападу, а також безпеки для ліванської організації «Хезболла».
Американські пропозиції охоплювали припинення фінансування Іраном терористичних проксі-угруповань, але сторони залишаються на протилежних позиціях щодо врегулювання на Близькому Сході. Головне питання – наскільки адміністрація Трампа була налаштована на реальні домовленості з Іраном чи відклала війну заради підготовки до нової операції.
Іран загрожує ударами по важливих енергетичних об’єктах Ізраїлю та країн Перської затоки у відповідь на можливі дії США. Ситуація ускладнюється й можливістю залучення до конфлікту Об’єднаних Арабських Еміратів та Бахрейну.
Війна на Близькому Сході створює нові економічні, енергетичні та геополітичні ризики для світу. Водночас, внутрішньополітична ситуація у США також загострюється напередодні виборів 2026 року, що впливає на рішення адміністрації Трампа.
Наростання напруги на Близькому Сході безпосередньо відображається і на перебігу російсько-української війни, впливаючи на переговорний процес із Україною та тиск американських посередників.
Підсумовуючи, ескалація війни на Близькому Сході загрожує стабільності світової економіки та може вплинути на розподіл сил у глобальній політиці.
