Велика війна на Близькому Сході, що триває вже місяць, серйозно змінила ситуацію у світі. Війна США та Ізраїлю проти Ірану вплинула не лише на близькосхідний регіон, але й на Україну. Попри очікування щодо швидкого краху іранського режиму або його реформування, ці розрахунки не виправдалися — Іран зберіг воєнний потенціал та здатність атакувати Ізраїль і країни Перської затоки, блокуючи Ормузську протоку. Це спричинило енергетичну кризу та дефіцит безпеки у світі.
Регіональний конфлікт призвів до браку сучасної зброї, яка зараз потрібна не лише на Близькому Сході, а й Україні. Ситуація показала: тільки армії України та РФ володіють досвідом сучасної війни. Водночас російські війська працюють на підрив репутації США та демократичного світу. Україна ділиться досвідом із союзниками, щоб допомогти завершити близькосхідну війну і не втратити підтримку у своїй боротьбі.
Одним із вигодонабувачів війни став Володимир Путін: підвищення цін на енергоносії змусило США шукати допомоги у Росії, послабивши санкційну політику. Індія та Китай нарощують закупівлі російської нафти, а ЄС відкладає повну відмову від російських енергоносіїв — ці процеси зміцнюють позиції РФ на тлі війни, водночас українські удари по об’єктах паливної інфраструктури РФ частково нівелюють цей ефект.
Війна виявила також неготовність армії США до багатомісячного конфлікту. Також іранський «ефект» несподіванок показав слабкі сторони американських і західних підходів до воєнних технологій. Іран переграв очікування заходу, продемонструвавши ефективність своїх безпілотників та уміння діяти в умовах санкцій.
Політична логіка конфлікту свідчить: і Москва, і Тегеран зацікавлені у максимальному затягуванні воєн. Це дозволяє їм зберігати стабільність своїх еліт і послаблювати супротивників. Водночас змінити режим авіаударами — неможливо, про що свідчить і досвід Сербії та Японії.
Ціна конфлікту — не лише зростання цін на нафту, а й порушення світових ланцюгів постачання, економічна турбулентність та деградація безпеки у цілому регіоні. Під загрозою опинилися інвестиції, а американська присутність більше не гарантує стабільності.
Світова громадськість та політики шукають відповіді на виклики нової реальності. Питання енергетичної незалежності та ефективної військової стратегії стають ключовими для збереження стабільності й безпеки. Україна, за словами Портникова, має ділитися досвідом і зберігати свою суб’єктність у новому світовому порядку.
