31 березня Кремль відповів на ініціативу президента України Володимира Зеленського щодо Великоднього перемир’я. Представник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Москва не підтримує цю пропозицію через її неконкретність, натомість вимагає від України повного виведення військ із Донбасу протягом двох місяців.
Зеленський наголосив, що питання території є ключовим у переговорах, і Україна готова до компромісів лише в межах, які не шкодять її суверенітету. Росія ж просуває власне бачення завершення війни.
Європа демонструє слабку готовність допомогти Україні: голова зовнішньої політики ЄС Кая Каллас під час візиту до Києва заявила, що ухвалення 20-го санкційного пакета та кредиту відкладаються, а грошей поки немає. Єврокомісія вимагає від України виконання законодавчих зобов’язань для отримання 4 млрд євро.
Дональд Трамп критикує європейських союзників за нестачу підтримки у військових конфліктах, а низка країн ЄС відмовляє США у використанні своїх баз та ресурсів. Ситуація із запасами ракет Patriot на Близькому Сході ускладнюється через високу інтенсивність бойових дій.
На фронті посилюється мобілізація як в Україні, так і в Росії, де вдаються до часткової прихованої мобілізації. Резонанс викликали проблеми з комплектуванням армії в РФ та залученням до служби працівників підприємств.
Зовнішньополітична риторика РФ залишається жорсткою: Сергій Лавров заявив про формування «нового світового порядку», висловлюючи претензії до інших держав щодо міжнародного права.
Тривають російські атаки на українські міста: обстріли залізничної інфраструктури в Слов’янську і Чугуєві, а також атака безпілотника на підприємство в російському Нижньокамську. Окрім того, Україна навела лад у запитах на екстрадицію підозрюваних у гучній справі та продовжує переговори щодо закупівлі болгарських ядерних реакторів як стратегічного кроку для енергетичної стабільності.
Поточна ситуація підкреслює зростаючу напругу між Росією, Україною, США та ЄС у військових, політичних та економічних питаннях.
