Екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг визнав у своїх мемуарах, що у 2021 році був готовий погодитися на створення «сірої зони» в країнах Балтії та Польщі, фактично віддавши ці держави під вплив Москви. Переговори велися без відома балтійських країн і Польщі, ймовірно через розмови Столтенберга з російським МЗС. Основною причиною була пропозиція Росії «відмотати» розширення НАТО до рівня 1997 року.
Однак, ці країни були категорично проти таких поступок, і ця політика лишилася нереалізованою. Україна фактично врятувала Балтію та Польщу від можливого вторгнення Росії, утримуючи фронт та не дозволивши ситуації перерости у масштабний конфлікт для Альянсу.
Паралельно у США відбуваються відставки у кабінеті Дональда Трампа та загострюється конфлікт із Францією. Президент Трамп різко критикував європейських союзників, зокрема президента Франції Макрона. Франція відповіла самостійною політикою, зокрема, проведенням свого корабля через стратегічну Ормузьку протоку без участі США.
Європейські країни шукають новий курс у відносинах із Іраном і Перською затокою, паралельно вибудовуючи окрему від США економічну й безпекову стратегію. Це демонструє глибокий розкол усередині НАТО та ЄС, що може негативно вплинути на європейську безпеку і підтримку України.
Водночас, Україна продовжує розвивати власні системи ППО і закликає світ до підтримки проти нової російської агресії, особливо на тлі можливого послаблення трансатлантичного партнерства. Український досвід демонструє, що держава може стати регіональним гарантом безпеки для Європи, якщо відповідних гарантій не надають провідні країни Альянсу.
У підсумку, історія розвитку НАТО та стосунків із США, Францією й Росією демонструє складність сучасної безпеки. Україна закликає союзників не повторювати помилок минулого й відстоювати реальну незалежність і стабільність на континенті.
