У нових міжнародних умовах війна в Україні залишається ключовим фактором європейської і світової політики. Аналітики відзначають нерозривний зв’язок між подіями на Близькому Сході, позиціями США, ЄС, Китаю та ситуацією навколо російсько-української війни.
Україна все частіше стає заручником глобальних дискусій і рішень. Президента США Дональда Трампа критикують за спроби вирішити конфлікт через позиції, які, на думку експертів, не передбачали ефективних інструментів тиску на Росію, що призвело до загострення і економічної, і енергетичної кризи.
Окрема увага звертається на резолюцію ООН щодо розблокування Румунської протоки, ініційовану країнами Перської затоки, які впливають на регіональну безпеку через побоювання дій Ірану. Для України згуртованість партнерів залишається вирішальною, але й питання про гарантії безпеки часто небезпечно зменшуються.
Європа демонструє прагнення до більшої самостійності, але розділяється між орієнтацією на США і КНР, що може призвести до появи альтернативних центрів ухвалення рішень. Разом з цим, фінансова допомога Україні (90 млрд євро) залежить від внутрішньоєвропейських процесів і стабільності політики окремих країн.
Учасники обговорення підкреслюють, що нинішній дипломатичний процес сповільнений, жодна із сторін не має вирішальної переваги. Вірогідний сценарій — затяжна криза і пошук «компромісу» із фіксацією поточної лінії фронту, що не гарантує сталого миру. На думку експертів, Європа та США будуть зменшувати участь, делегуючи вплив Китаю, а Україна — шукати нові союзи та оптимізувати внутрішню політику під виклики багатополярного світу.
