22 квітня Центр громадської аналітики Вежа провів інтерв’ю з політологом Володимиром Фесенком, в якому обговорювались останні новини щодо мирного врегулювання українсько-російської війни. Однією з ключових тем стала публікація New York Post про потенційний мирний план Дональда Трампа, у якому фігурує можливість створення миротворчої місії в Україні.
За словами Фесенка, ідея залучення до такої місії представників країн, що воюють (України та Росії), суперечить ключовому принципу миротворчих операцій — участі виключно третіх, нейтральних держав. Фесенко навів досвід мінських угод, коли функціонувала місія ОБСЄ, але вона мала лише моніторингову роль. На його думку, миротворча місія повинна не тільки спостерігати, а й контролювати процес припинення вогню та усувати загострення.
Політолог припускає, що якщо місія все ж буде створена, то її склад має погоджуватися між сторонами, і з великою ймовірністю росіяни виступатимуть проти участі представників країн НАТО, а Україна — проти представників ОДКБ. Серед потенційних учасників не виключаються Китай, Індія, Азербайджан чи інші нейтральні країни, але все це потребує окремих переговорів та схвалення відповідною резолюцією ООН.
Щодо фінансування, у матеріалі йдеться про можливість фінансової підтримки США, проте питання розміру й термінів фінансування залишається відкритим і прив’язане до Конгресу чи бюджету ООН.
На думку Фесенка, певне потепління в переговорах спостерігається після так званого «пасхального перемир’я», коли бойові дії на землі тривали, але у повітрі не здійснювались атаки. Це створює підстави для нових ініціатив по локальній деескалації.
Обговорювалась також новина з ТАС і про намір російської сторони внести мирний план Трампа до шкільних підручників. На думку Фесенка, значна частина інформаційного супроводу росіян — своєрідна спроба підіграти Трампу, підкреслити його значимість для можливого успіху переговорів, втім сам остаточний мирний план ще не узгоджений і перебуває на стадії чернетки.
Серйозним каменем спотикання у переговорах залишається питання поетапного зняття санкцій із Росії, включаючи розмороження фінансових активів, на що потрібна згода не тільки США, а й країн Європи. Це тісно пов’язано з програмами допомоги Україні та компенсацією за завдані Росією збитки. Вирішуються також банківські та фінансові санкції, зокрема щодо можливості повернення Росії до системи SWIFT.
Окремий акцент зроблено на ймовірному підписанні ресурсної угоди між Україною і США, яку Дональд Трамп хоче провести до кінця квітня. Завершення цієї угоди може суттєво вплинути на готовність Трампа до особистих зустрічей із Володимиром Зеленським і на динаміку переговорів щодо припинення війни.
В огляді також аналізується роль Ватикану як потенційної локації для чергового раунду переговорів, з огляду на очікуваний приїзд світових політичних лідерів у зв’язку з конклавом і похованням Папи Римського. Фесенко прогнозує, що там можуть відбутися короткі, але значні політичні контакти.
Політолог оцінює ймовірність підписання ресурсної угоди менш як 50%, відзначаючи, що існує значна кількість розбіжностей, які ще необхідно подолати, і фіналізація документа викликатиме додатковий тиск у переговорах між учасниками конфлікту.